15.04.2015 22:36
for all
284 views
    
rating - | no usr.
 © Олена Лоза

Зорепад

Як тільки вечір тихий  

Попроситься до хати,  

Із кошиком великим  

Піду зірки збирати. 

Опісля зорепаду лежать,  

Жовтіють грушками,  

Неначе бігав садом хтось  

І з дерева пострушував. 

Цукатно-карамелево- 

Льодяникове диво! 

Поблискують під деревом –  

Вродило так вродило! 

- Мур-мур, - муркоче киця.  

Їй теж вночі не спиться. 

- Зірок тих – як мишей,  

Та несмачні лишень. 

Туп-туп – тупцяю ніжками 

Стежинками-доріжками. 

- Бабусю! Мамо! Тату! 

Ходіть зірки збирати! 

Під зорями прозорими  

Стоять усі, дивуються:  

Сьогодні в небі зоряно  

І зоряно на вулиці. 

Зосталось зовсім трішечки. 

Ще песику одну… 


Якщо в своєму ліжечку 

Одразу не засну… 

Публікації: Олена Лоза

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись