Мій листопад
з рубрики / циклу «Ліловий світ»
В синіх небесах
Стомлено кружляю.
Це мій - безмежний світ,
Відчаю політ,
Де землі немає. (Ганна Чубач)
Остання осіння глава - Листопад.
Після відчаю спокій настане,
Від надії розум втіка,
Збожеволіти легше,
Ніж дійсність збагнути...
Остання осіння глава,
Дощ багряний - відлуння любові.
Тихий вечір в долину туманом упав,
Заколише у сон свій казковий.
Остання осіння глава,
Не повірю і не змирюся,
То так втомлене серце кричало - Чекай!..
Що за руку з душею...
Молюся!
Остання осіння глава - Листопад,
Як сюїта опавшого листя,
Мов глибокий ліризм
Ллється з чаші життя,
Де без відчаю хочеться вище!..