Діти війни
з рубрики / циклу «Діти твої, Україно.»
Діти війни- як біль прозріння,
Розплата за життя ві сні.
Настав їх час, це покоління
здає екзамени війні!
Упали в жорнова двобою…
(Та «пісня Світу» не нова).
Їх небо зранене журбою,
а мати? Мати в них вдова…
Не сироти, це- Діти України,
Їм смуток Душу юну спік,
зростають посеред Руїни …
То ж розпочато новий лік!
Вони на перехресті Світу,
хто ще малий, хто не родивсь,
Та ще багацько того квіту,
зросте із попелу колись.
Постануть, вірю, мов Титани,
бо кров козацька- не вода,
крізь втрати біль, смертельні рани,
Розпочалася їх хода.
