Вечір і дивне сіяння зірок,
Місяця блиск таємничий,
Вибач за те, що з тобою удвох
Ми не зустрінемось більше.
Вечір нам скаже, що це лише сон,
Який так швидко минає.
Вдень усе буде інакше, потом,
Лише б все, все інакше.
Мріяти більше не хочу, кричу…
Але знову в мріях до тебе іду.
Чому я вертаюся знову, чому,
Чому я до тебе знову іду?
Невже я тебе люблю!
Ні, не люблю, не люблю…
І знову вечір, сіяння зірок,
Місяця блиск таємничий,
Чому ти не зробиш до мене лиш крок,
Чому лиш тебе вві сні я кличу?