Діти
Народили дітей,
Доглядали і вчили,
Згодом всіх із сімей
Ми у світ відпустили.
Розлетілись вони
Наче ті пташенята,
Сняться нам лише сни,
Ось вже їдуть до тата.
Щоб побути із ним
Кілька днів в п’ятирічку,
Вже самотнім й старим
Й запалить мамі свічку.
Бо він скоро піде
До дружини у гості,
А все рідне й святе
Лишать там, на погості.
Не збуваються сни
І живеш в самотині,
Де ви дочки й сини?
Вас немає з ним нині.
м. Київ, 30.04.14.
