Ганна Коназюк Весна 2015
Білий цвіт яблуневий неначе морське шумовиння.
І од вітру тріпочуть пелюстки, мов тисячі вій.
Повбирались кирпаті носи у дрібне ластовиння,
А квітки чепурні у принадний, напахчений стрій.
Це весна стугонить. Зупиніться, приборкайте кроки.
Затамуйте свій подих і видихніть: "Божа краса!"
Біснувата війна так цинічно привласнює роки.
А весна, а весна віру й душу тремку воскреса!
Київ, 04.05.2015
06.05.2015 18:58 Тетяна Чорновіл => © |
 Стрімкий по весняному вірш. |
05.05.2015 09:06 Олена Вишневська => © |
 Прекрасні слова, Аню! |
05.05.2015 08:44 Деркач Олександр => © |
 Гарно |
05.05.2015 04:57 Георгій Грищенко => © |
 Чудово, яскраво. |
04.05.2015 21:42 Анна Ольтенберг => © |
 Дуже гарно! Стрімко і натхненно) |
04.05.2015 21:02 Оля Стасюк => © |
 Життєрадісно) |
04.05.2015 19:47 Олена Лоза => © |
 Сьогодні теж про таке думалося. Гарно! Сподобалося :) |
04.05.2015 19:26 Тетяна Белімова => © |
 Твоя правда! Природа квітує і чарує, їй байдуже до війни нещасних людей. |