Старий
Човгає поволі
Немічний старий,
Дякуючи долі,
Він іще живий.
А його родини
Вже давно нема,
У злодійські днини
З’їла всіх пітьма.
Банди компартійні
Й з ними кримінал
Вели тоді війни
За майно і нал.
На платню давали
Хто що виробляв,
Всі недоїдали,
Злодій жирував.
Нині сам страждає,
Пенсія мала,
І ніхто не знає
Як він вижива.
Щось в смітті знаходить,
Пляшечки здає,
Часто його водить,
Голод в ноги б`є.
Помочі не просить
І уже не жде,
Все стареньке носить,
Якщо десь знайде.
Човгає тихенько
Містом цей старий,
Україно ненько,
Поможи, не вбий.
м. Київ, 30.01.10.
