ти знаєш...
Ти знаєш, що я хочу повернутись
Туди, де були ми і більш ніхто.
Я знаю, цьому вже не збутись,
Але люблю чомусь я всеодно.
Ти знаєш, що я хочу все забути
Ті дні, де були ми і більш ніхто.
Ті ночі, в яких ми все забули,
Згубили сором і боло всеодно.
Ти знаєш, я кохала до нестями,
Й можливо досі ще люблю.
Я знаю що не згадуєш про мене
А я, дурна, ще досі по ночах не сплю.
Ти знаєш, мені ще досі сняться поцілунки,
Палкі обійми і рука в руці.
Я знаю що це пам’яті дарунки
І ти повернешся до мене лиш вві сні.
Ти знаєш… Багато можна ще казати,
Та залишишся ти як і був –
Самотнім…
І навіщо собі брехати,
Не повернешся до мене, бо давно забув…