Тобі суддя
На шляхах свого життя
Кожен сам собі суддя,
Що помилує й скарає,
Жити праведно штовхає.
Та лукавий шепче всім,
Все чуже тягни в свій дім,
Ненаситний все те чує
І відверто всіх грабує.
Пограбує він й тебе,
Ще і лохом обізве,
До людей йому байдуже,
Бо лукавому він служить.
Ненавидить люд його
І доходить до того,
Що хвороб йому бажає
Й до Всевишнього волає.
Так гуляє зло між нас
У пекельний наший час,
Так як є завжди не буде,
Ненаситність його згубить.
На шляхах твого життя
Совість, то тобі суддя,
Жить в лукавстві не дозволить,
Душу роздере й посолить.
м. Київ, 06.11.10.