А сни мої щемлять тобою
з рубрики / циклу «Лірика почуттів»
Стираючи напилення розлук
Я так боялась стати не собою
В обіймах найрідніших рук…
І так хотіла вірити у диво
Усупереч прогнозам і страхам
Та щось всередині підказувало: криво...,
Де мало бути прямо тут і там….
Так чітко проступали всі ті «недо…»
поміж моїх веселих: «Перестань
до біса ті манірні кредо…
Поглянь, он розцвіла герань….»
Ні, не виню за компроміс з собою
Для всесвіту він теж – пустий банальний звук
Одне лиш знаю: сни щемлять тобою
Стираючи напилення розлук….
Харків, 2.06.2015