03.06.2015 16:47
для всіх
185
    
  6 | 6  
 © Олена Вишневська

Я знаю на смак своє щастя

Я знаю на смак своє щастя

І падають зорі надщерблені – відгомін мрій…

Лови досхочу! Підставляй лиш долоні!.. не хочу…

А нам розірвати б ці кола на темній воді –

І зорям, нарешті, сміливо заглянути в очі.


Втопитися в небі між хмар незбагненних химер, 

Де з далеч галактики дивляться нові сузір’я.

Я зможу! Я буду світити тобі відтепер…

Щоб знову колись на твоє повернутись подвір’я


Забутою піснею весен, де ти мене стрів, 

Барвистим метеликом віри, надії, любові.

Зорею твоєю прилину на крилах вітрів, 

І пригоршню дива сипну на сади вечорові.


І не попрошу понад того, що зважено, нам...

Аби не позаздрив ні добрий сусід, ані злодій…

Ця мить неповторна! Впіймаймо – збудуємо храм…

Я знаю на смак своє щастя!… а більшого й годі…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.06.2015 23:01  Світлана Рачинська => © 

Прекрасно, сонце!!! А більшого й годі...

 06.06.2015 18:54  Тадм => © 

чудово!

 06.06.2015 02:46  Серго Сокольник => © 

Оленко, моє Вам...)))

 04.06.2015 17:55  Тетяна Чорновіл => © 

Та ні...Не годі. Знаючи на смак, потрібно повернути!
Тоді й щербинок на зорях не стане.
Вірш чудовий.

 04.06.2015 07:43  оксамит => © 

Гарно Оленочко! В кожному рядочку смак

 03.06.2015 22:49  Панін Олександр Мико... => © 

Знати щастя на смак, то чудово, а ще очікує пізнання безлічі смакових відтінків.

 03.06.2015 21:51  Ганна Коназюк => © 

Дуже гарнесенько!!!Змістовний вірш!

 03.06.2015 17:36  Тетяна Белімова => © 

Красиво і натхненно)) Така тонка філософія: знати на смак своє щастя... Дивовижно))) (Який він? Що нагадує? Мені чогось таке гарне відразу уявляється... троянди... полунички... Чи, може, це вишукані парфуми?

 03.06.2015 17:00  Богдан Дєдок => © 

звучить ніжно і мелодійно)