Люди
з рубрики / циклу «Так є»
Є люди, мов Бібліотеки,
Відкриють нові горизонти знань,
А є веселі Феєрверки,
Дарують свято.., геть печаль.
Є люди вічні Лабіринти,
Не розгадати.., вихід де.
А є безмежні мов Долини
За руку з ними легкість йде.
Є люди Квіти,
Неміцні, ранимі,
Є люди Вітер,
Утіче не здоженеш,
А є тверді немов Граніти!
Не страшно з ними й під кінець...
Є ті, які Безоднею назвуться,
Такі заглянуть через край,
А є такі, що в Діаманти обернуться,
І відшліфують нову грань...
Які ми люди?
Запитання?..
Не варто відповідь шукать.
У кожного свій поклик і визнання,
То треба з гідністю приймать.
