Сум`яття думок
з рубрики / циклу «П`ять відтінків мене»
Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю. Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване. (Г. Сковорода)
Розділові символи-поміж..,
Речі не мають інших сенсів.
Слова звучать трішки інакше,
Ніжність, як завжди переповнює серце.
Єдиний простір-напівголосом в тишу..,
Всі мої сумніви-варіант порятунку.
В мареві ночі-єднання пристрасті,
Оголеним нервом, відвертим цілунком...
Свідомість цінує-безросудне найвище..,
Думкою вголос-день в небуття.
Відлуннями мрії-вище і вище,
Чеканням, терпінням, з любов`ю в життя...
