Я СТАНУ…
В обіймах твоїх
Немає тепла,
В цілунках забракло меду.
Скажи, на яку планету
Подібна твоя Земля?
Дзеркала душі
Твоєї мовчать
Зап‘ястя пульсують рівно…
Чужий, але все ще вірний
Вустам твоїм, що гірчать.
Я стану німим,
Я стану сліпим,
Я вирву з душі твій погляд.
Зима – ти. Я – снігом поряд:
Засиплю твої сліди.
Кохання горить
І в ньому я – дим,
Що йде крізь твої долоні.
Як попіл торкнеться скроней, –
Знайди мене і прийди.
В обіймах моїх
Самотня весна,
А ти, мов розквітла вишня;
Сьогодні уже колишня…
Ми разом лише у снах.
Звучить у думках
Кохання струна –
Натягнута просто в серці,
Із опіком гострих спецій
Ятриться в душі вона.
