Бойчук Роман Твоїм я стану...
Твоїм я стану вранішнім туманом,
Світанком я запалю обрій твій:
Розпроменюся сонцем поміж вій
Твоїх, моя кохана Земле-панно.
Твоїм я стану днем ясним і гожим,
Шукатиму, мов родимку я тінь
На твому тілі в мареві цвітінь,
І Вечором твого торкнуся ложа.
В імлі твоєї ночі буду сріблом -
І ніжним і жагучим водночас;
Співатиму свій місячний романс,
В пітьму́ твою вливатимуся світлом.
26.06.2014 14:15 Світлана Рачинська => © |
 Чудовий текст! Читаючи Вас (тільки зараз зловила себе на цій думці))) - мимоволі натягую на твір червоний квадратик) |
26.06.2014 11:35 Тетяна Чорновіл => © |
 Красиво, лірично! |
26.06.2014 10:46 Деркач Олександр => © |
 в моєму віці)) звертання до Землі - Твоїм я стану! - звучить особливо привабливо))) |
26.06.2014 09:23 Тетяна Белімова => © |
 Ром, ще не відкриваючи публікації, прочитала "Твоїм я стану"... і така замислена відкрила вірш. І у мене не справдився горизонт очікування)))))))) читаю далі! |
25.06.2014 21:17 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Гарний-прегарний вірш. Надихає!!! |