26.06.2014 01:00
для всіх
228
    
  5 | 5  
 © Бойчук Роман

Твоїм я стану...

Твоїм я стану...

Твоїм я стану вранішнім туманом

Світанком я запалю обрій твій:

Розпроменюся сонцем поміж вій

Твоїх, моя кохана Земле-панно.


Твоїм я стану днем ясним і гожим, 

Шукатиму, мов родимку я тінь

На твому тілі в мареві цвітінь, 

І Вечором твого торкнуся ложа.


В імлі твоєї ночі буду сріблом -

І ніжним і жагучим водночас;

Співатиму свій місячний романс, 

В пітьму́ твою вливатимуся світлом.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.06.2014 14:15  Світлана Рачинська => © 

Чудовий текст! Читаючи Вас (тільки зараз зловила себе на цій думці))) - мимоволі натягую на твір червоний квадратик)
Вірш дуже красивий!

 26.06.2014 11:35  Тетяна Чорновіл => © 

Красиво, лірично!

 26.06.2014 10:46  Деркач Олександр => © 

в моєму віці)) звертання до Землі - Твоїм я стану! - звучить особливо привабливо)))

 26.06.2014 09:23  Тетяна Белімова => © 

Ром, ще не відкриваючи публікації, прочитала "Твоїм я стану"... і така замислена відкрила вірш. І у мене не справдився горизонт очікування)))))))) читаю далі!

 25.06.2014 21:17  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Гарний-прегарний вірш. Надихає!!!
Дякую)