Мальва Світанкова ВЧОРАШНІЙ ДИМ
Блукають ночі в білому без рим
Та плаче хтось у хмаровинні
Чорно...
Сповзає з ранку посірілий грим,
Рослинні вени тріскають
у кронах,
Де темним гаддям зависає дим,
Години тільки скрапують невтомно.
Впізнає день, прокинувшись повторно,
Тінь в чорному прикріплену за ним.
17.06.2015 20:58 Анна Ольтенберг => © |
 Пронизлива поезія! І дуже глибока. |
12.06.2015 10:09 Тетяна Белімова => © |
 Без слів... Важко. |
11.06.2015 11:11 Каранда Галина => © |
 да, диміло добре... я 100% прив"язала до Василькова, хоча і якщо без прив"язки - вірш емоційно дуже зрозумілий.Класно. |
11.06.2015 09:40 Світлана Рачинська => © |
 Надзвичайно. Ти талант!!!! І крапка. |
11.06.2015 08:23 Олена Вишневська => © |
 Мальвочко, у твоїх віршах завжди така глибина - можна втонути в них з головою! Чудово! |
11.06.2015 02:24 Серго Сокольник => © |
 О! Напрочуд гарно. Люблю... |
10.06.2015 23:14 Тетяна Чорновіл => © |
 Похмура поезія... З майстерною огранкою! |