10.06.2015 23:12

для всіх

223

5 | 5

 © Тетяна Чорновіл

Коли серпанки чар засіє ніч...

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Коли серпанки чар засіє ніч, 

Околицями мрій лунких спішу, 

Хоч закликають тіні протиріч

За вороття стривожену межу.

Чи встигну я між трепетами вій

Краєчком сну заглянути туди, 

Де з глибини зринає обрис твій

У збудженому шереху води…

Відлуння сплеск, а може ночі схлип, 

Щоб безміри чекання осягти.

В передчутті сколихується глиб

Між хвильками тривог – нарешті ти!

І ти… і ти крізь чар серпанки встиг!

Ох, не стріпнути б кінчиками вій

З околиць мрій безмежно дорогих

На сну краєчку ніжний обрис твій.