Прилинь у хмар казки імлисті
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
Як сонце пристрастю заходу
Розсіє трепетно на листі
Звабливі вечорові тіні,
Крізь ночі мудрої незгоду
Прилинь у хмар казки імлисті
По неба стишеній гладіні.
В ту мить, коли заграви хвиля
Багряно спалахне крайнеба,
Згасивши промені останні,
Під серця лагідне свавілля
Чекати буду я на тебе
У золотавому тумані.
Серпанки снів майнуть за нами.
Їх легковійна тепла ласка
В імлі пророчить щось жадане…
Не забрести б за обрій снами,
Бо враз остання хмарна казка
Світанням на устах розтане.
