Доторкнувся
Доторкнувся до неї очима,
А ще подумки в душу заліз
Й зрозумів, що вона та любима
Поживу із якою без сліз.
Не чекаючи підлої зради
І нестерпного крику щодня,
Що немає у неї помади
І що я безгрошівна свиня.
А вона молода і красива,
Їй потрібен старий багатій
І вона дочекалася б дива,
Їй, вдові, лишив статок весь свій.
Не дай Боже ще раз помилитись,
Знов попасти у пекло буття,
Із підступністю знов оженитись
Й проклинати себе все життя.
>
м. Київ, 14.96.15.
