В хвилини просвіту така жадана тінь
Ти надто чиста
світишся як сонце
усе навколо змінюєш собою
народжуєш
соромиш
спопеляєш
від дотику твого горітиму
нетреба
в хвилини просвіту така жадана тінь
із милосердя
не шукай мені орбіту
я лиш комета
ненароком гість
прийшов нізвідки
і піду в нікуди
залишивши як феєрверк
буденну згадку
упійманий отим яскравим світлом
у темнім небі
ледь помітний хвіст
