Дощ забубнить свою пісню вже зранку...
Дощ забубнить свою пісню вже зранку,
І пуповиною вросте до землі.
Вікна завісять мокрі фіранки
Ми загубились з тобою в імлі.
Легко буває так розминутись,
Важко сказати потрібні слова
Знову крізь сльози дощу усміхнутись:
" Ні, то не сльози, то лиш просто вода."