24.06.2015 15:14
for all
170 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Світлана Орловська

В твоїй і моїй пустелі

розлука

В твоїй і моїй пустелі

Давно вже не квітнуть мальви.

Думки в голові невеселі, 

Щось губи шепочуть спраглі…


Твоя і моя надія

На різних кінцях планети.

Пісок тут засипав мрії, 

А вітер доносить: «Де ти?»


До тебе мені не добігти, 

Хоч ноги до крові збиваю.

І янголи, й привиди свідки –

Ми втрапили в пекло із Раю.


Лиш згаяли час свій найкращий, 

Сміливо обрав ти тортури.

І камінь на грудях все важчий, 

І вищими зводяться мури…


Ми поруч – повітря палає, 

Окремо – страшенна мука.

Нехай же тебе сховає

Від мене оця розлука…

Публікації: Світлана Орловська

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.06.2015 17:13  оксамит => © 

Все буде добре... Це життя... Дуже сподобалось 

 25.06.2015 03:04  Серго Сокольник => © 

Ото ж... Сум який...