19.04.2015 18:24
for all
144 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Тетяна Чорновіл

ПОЕТУ

ПОЕТУ Вірш Варлама Шаламова «Поэту»

Болить з минулого ще й досі

Нестерпна спогадів імла, 

Як у пилу підошви босі

Мені моя земля пекла, 


Як нігті кліщами морози

До м’яса вирвали мені, 

Рукою зламував я сльози

Стогнав від болю не вві сні.


Там крізь попрані порівняння

Шукав попраним правоти, 

Там день, як засіб катування, 

Пекельні муки мав нести.


Я страх відчув, що з потом тіла

На сиві скапував виски, 

Моя сорочка просоліла

Ламалась легко на куски.


Я їжу рвав, мов звір одчайний, 

Мені ввижався дивом див, 

Паперу аркушик звичайний, 

Що в пекло те з небес злетів.


Хлебнуть води непевним кроком

В мить спраги крався сам один.

Я жив не місяцем, не роком, 

Я зважував ціну годин.


А вечір сходив міражами –

В надії, дивом ще живій, 

Я повнив сутінки віршами

І знову слухав голос твій.


Їх відчував, мов суть молитви, 

Ковтком живильної води, 

І образком на полі битви, 

І оберегом від біди.


Були вони зв’язком єдиним

Життя забутого у світ, 

Що нищив брудом животинним

З привиддям смерті слід у слід.


Магічних слів винагорода

Спливала в образи з рядків

Там, де невільницька природа

Кричала із усіх кутків, 


Без натяків на щось жорстоке, 

Через примирень множину

Вона іще призначить строки, 

Коли всю правду осягну.


Я вдячний був за пам’ять долі, 

Яка крізь вікові льоди, 

Сніг, заметіль, каміння голі

В літах зуміла пронести


Твоє лунке спасенне слово, 

Душевний простір чистоти, 

Де в кожному рядку – основа, 

Життя опора, сенс мети.


Тому між злісної облуди

І страх мене не поборов, 

І серце щире повнить груди, 

І в пульсі б’ється тепла кров.


_________________________



В моем, еще недавнем прошлом, 

На солнце камни раскаля, 

Босые, пыльные подошвы

Палила мне моя земля.


И я стонал в клещах мороза, 

Что ногти с мясом вырвал мне, 

Рукой обламывал я слезы, 

И это было не во сне.


Там я в сравнениях избитых

Искал избитых правоту, 

Там самый день был средством пыток, 

Что применяются в аду.


Я мял в ладонях, полных страха, 

Седые потные виски, 

Моя соленая рубаха

Легко ломалась на куски.


Я ел, как зверь, рыча над пищей.

Казался чудом из чудес

Листок простой бумаги писчей, 

С небес слетевший в темный лес.


Я пил, как зверь, лакая воду, 

Мочил отросшие усы.

Я жил не месяцем, не годом, 

Я жить решался на часы.


И каждый вечер, в удивленье, 

Что до сих пор еще живой, 

Я повторял стихотворенья

И снова слышал голос твой.


И я шептал их, как молитвы, 

Их почитал живой водой, 

И образком, хранящим в битве, 

И путеводною звездой.


Они единственною связью

С иною жизнью были там, 

Где мир душил житейской грязью

И смерть ходила по пятам.


И средь магического хода

Сравнений, образов и слов

Взыскующая нас природа

Кричала изо всех углов, 


Что, отродясь не быв жестокой, 

Успокоенью моему

Она еще назначит сроки, 

Когда всю правду я пойму.


И я хвалил себя за память, 

Что пронесла через года

Сквозь жгучий камень, вьюги заметь

И власть всевидящего льда


Твое спасительное слово, 

Простор душевной чистоты, 

Где строчка каждая – основа, 

Опора жизни и мечты.


Вот потому-то средь притворства

И растлевающего зла

И сердце все еще не черство, 

И кровь моя еще тепла.

Публікації: Тетяна Чорновіл

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 17 | Знайдено: 99
Автор: Тетяна Чорновіл
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.04.2015 10:21  © ... => Світлана Рачинська 

Рада, що сподобався!
Бо насправді вірш був тяжким для перекладу!
Принаймні для мене.
Дякую!!! 

 20.04.2015 20:16  Світлана Рачинська => © 

І мені сподобався сам вірш. Який пречудово зазвучав у Вашому перекладі! Дуже сподобалось! 

 20.04.2015 12:03  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую Вам сердечно за теплий відгук! 

 20.04.2015 12:02  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дуже вдячна Вам за високу оцінку!
А виски... мабуть лишу так як є. Слово "скроні" мені відоме, активно його вживаю в віршах, та тут дозволю собі цей "русизм" в честь авторської мови вірша)). 

 20.04.2015 11:57  © ... => Олена Вишневська 

Спасибі, Оленко!
Мені справді відчулась поетична творчість Шаламова.
Захотілось перекладати його просто для себе, проживаючи моменти його життя.
Віршів у нього не багато, не до віршування було. Але з кожним прочитаним жах проймає, як то збиткувалась система на людьми, які таки знайшли в собі сили не озвіріти... 

 20.04.2015 11:47  © ... => Георгій Грищенко 

Щиро вдячна Вам за увагу і оцінку! 

 20.04.2015 10:42  Георгій Грищенко => © 

Чудовий переклад ! 

 20.04.2015 09:01  Олена Вишневська => © 

Пані Тетяно, от якби не знала, що це переклад, сказала б, що писали (а не перекладали) саме Ви! Не дивно, що Ви захопилися творчістю Варлама Шаламова, мабуть, тут є не лише поетична спорідненість - це дивна магія слова щирого поета! Чудово! 

 20.04.2015 08:13  Тетяна Ільніцька => © 

Велика і серйозна робота, пророблена майстерно!  

 19.04.2015 19:32  Панін Олександр Мико... => © 

Чудовий переклад, співставний з оригіналом і навіть більше.
Чудова поезія.