Навіщо снишся ти мені?
Коли ти знаєш, що не сплю я?
Навіщо чуєшся мені,
Коли ти знаєш – я не чую?
Навіщо ти безглуздо і старанно
Випалюєш всю душу кислотою?
Залічувать ти будеш мої рани.
І я зізнаюсь: мені хороше з тобою.
Не буду ранити тебе,
Ти й так живеш на волосині.
Я не тримаю більш тебе
І знаю – у розлуки очі сині…
Не буду плакать й страждати, ні!
Не буду сипать сіль на рани.
На жаль, не буде заважать мені
Твоя усмішка бездоганна.
2009 рік