27.06.2015 13:29
для всіх
120
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Чому сумуємо

Чому сумуємо даремно

За всім радянської доби, 

Коли ми знаємо напевно

Не вернеш, що ти не роби.


Таких ковбас не роблять нині

І цін таких не має теж, 

Були дешеві кури сині, 

Тепер в них хімії без меж.


А пиріжечок з патрошками

За п’ять копійок на обід, 

Горілки пляшка вечорами

Два шістдесят й рятуйсь від бід.


А в ресторані з другом разом

Платили двадцять ми рублів, 

Поїли, випили й під газом

Додому їхав чим схотів.


За рубль - таксі, а як трамваєм

Аж три копійки заплати, 

Тепер розцінок цих не маєм, 

За цим й сумуємо, брати.


>



м. Київ, 13.01.12.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.07.2015 08:53  Тетяна Чорновіл => © 

:))))))))))))))))))))))
Я не сумую!
Бо згадую раптом, як стояли в чергах за пачкою бутербродного масла. Бо те ж масло, мило, цукор і сірники по талонах...
Моя сім"я як багатодітна мала право отоваритись в спецмагазині раз у місяць, де моїм дітям могли як соціальну кістку кинути навіть шматочок російського сиру, пачку масла і кіло гречки. А, партєйні боси отримували "блага" (і не тільки продуктові) не по списках!
Думаю, такого "чарівного існування" добиваються зараз жителі ДНР і ЛНР. Триколорний флаг їм у руки!!! (((