Домовик
Як радіють баба й дід!
В хаті на столі обід,
І така вже втіха їм-
ОнучкИ приїхали!
От заходить ніч до хати.
Полягали діти спати.
Хтось їм спати не дає,
Об підлогу посуд б"є,
По підлозі тупотить,
Наче котик муркотить...
Та нема ж кота у хаті...
Хто ж цей темний, волохатий,
Невідомий лиходій?
Проженіть його мерщій!
Так не можна- каже дід.
Це опікує наш рід
Хатній добрий Домовик,
Непосіда, Жартівник.
Домовик наш волохатий-
Значить, є добробут в хаті.
Голий він у бідаків.
Він із сивини віків
В хаті лад оберігає,
Та грайливу вдачу має.
Ви, малі, його пробачте.
Це давно він вас не бачив.
От і скучив. Потріщить,
Та й приспиться на печі.
Колисанку ніч співає.
В шибку місяць зазирає.
В теплу хату кіт прибіг.
Сплять усі... І Домовик.
