Радощі весняні
Цвірінькають весело вже горобці,
Хоча ще калюжі вночі замерзають,
Та вже від весни прилетіли гінці,
Це сонячні промені, що зігрівають.
Всміхаються люди, радіють весні,
Травичка уже зеленішою стала,
Нарешті минули зими злої дні,
Весна воскресила, усіх врятувала.
Ось, ось у зелене одягнеться світ,
Повернеться з вирію птаство додому,
А нам зачекати ще трошечки слід,
І сумно у світі не буде нікому.
А згодом затьохкають ще й солов’ї
І все заквітує, умившись дощами,
А ми порадіємо – є ще гаї,
Заповнені вщент щовесни солов’ями
Нам дух підіймають весняні дива
І хочеться довше у світі пожити,
Бо маємо дуже великі права
У доброму гуморі край свій любити.
>
м. Київ, 14.03.12.
