12.07.2015 10:30

для всіх

234

4 | 5

 © Тадм

Очима розкроюю небо…

з рубрики / циклу «Емоційні сплески»

Очима розкроюю небо…

навпіл… на сто частин…

Ніби немає потреби

й зайвих немає сил….

 

Ніби уже й дотичний

часу шалений плин

тільки чомусь (де звично)

не відчуваю крил….

 

Мабуть, линяють… Тому, 

витерши страхів пил, 

думками занурююсь в небо, 

в усі його сто частин….

Харків, 7.07.2015