12.07.2015 15:12
для всіх
192
    
  3 | 4  
 © Дон Бікоз

Заздрю

Я заздрю вітрові що стрінеться з тобою, 

і залоскоче довгу кОсу до схочУ, 

коли я зійдусь з сонцем у двобою, 

то наче лист осінній облечу.


Твій погляд радше зрониться на небо, 

коли на дереві опиниться котя, 

а я... а я шукатиму шляхи до тебе, 

дерУчись через зарослі життя.


Птахам не треба приводу зустрітись, 

щоб привітати раннім співом твій прихід, 

бажав би небом я тобі приснитись, 

і на долоні помістити небозвід.


Я заздрю, що світанок твій сусід, 

як променями зайчиків пускає, 

бажав би тебе вкрасти я у світ, 

де жоден світ тебе не забирає!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.07.2015 09:40  Тетяна Белімова => © 

Дуже гарно! Але з "помішає" і справді треба щось зробити))

 12.07.2015 15:35  Вікторія Легль => © 

хм.. цікаво)) Мені сподобалося! Але щодо русизмів, думаю, ви й самі їх помітили))))

 12.07.2015 15:34  читач => © 

Поміщає... ай! який гарний вірш, а одне слово недолуге здатно все зіпсувати!