13.07.2015 10:09
для всіх
157
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Бабуся

Бабуся вмерла назавжди?

Синок малий питає в мами, 

А як же будем я і ти

Жить без бабусі сАмі?


Із нею весело було, 

Вона казки розповідала.

До неї їздили в село, 

Зі мною пісеньки співала.


А мама слухала синка

І мовчки сльози витирала, 

В стареньких доленька така, 

Так, назавжди, синку сказала.


І плакали вони удвох, 

Бабуся ж всіх їх доглядала, 

Почув і змилостився Бог

Й душа бабусі в рай попала.


Пройшло багацько дуже літ, 

Вже син із друзями дорослі, 

Син зрозумів людей, їх світ, 

Але бабусі вдячний й досі.



м. Київ, 13.07.15.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.07.2015 11:12  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже душевний вірш!
Душа, що залишила після себе добру згадку, дорогого варта!