Злодюга
Злодюга сумку вкрав,
У жінки вирвав з рук,
Побіг, але не знав
Злодійських він наук.
Узнай що ти крадеш
Й нащо воно тобі,
А красти все без меж,
Нашкодиш сам собі.
Народ кричав – ловіть,
На жінку ж сміх напав,
Ви люди підождіть,
Бо сечу він украв.
В лікарню я несла
Аналізи зробить,
Я не тримаю зла
На нього, хай біжить.
Сміявся весь народ,
До сліз аж реготав,
Забувши сум негод,
І дурнем обзивав.
>
м. Київ, 14.04.12.