Такий

з рубрики / циклу «Фрази»

Не можна словом передати одинокість,

Відсутність почуттів і полум’я кохання,

Політ з одним крилом, це однобокість, -

Це навіть не життя, одне страждання!

Ще гірше, коли самота двобока,

З тобою поруч геть чужа людина,

Між нами прірва, - темна і глибока,

А для людей ярлик із написом: «родина»!

Із дня у день так і живеш самотньо,

На дворі спека, а в душі єдино холод,

Життя минає, час летить безповоротньо,

І наче ситий, та в душі шалений голод.

І холодно мені, і тоскно й зимно,

Уривки почуттів в душі кружляють,

І розпач вітром, хурделить нестримно,

З душі слізьми назовні витікають…

Ні, я не раб! До тебе не прикутий!

На своє щастя маю повне право,

Уривки почуттів схоплю забуті,

Піду «на ліво», байдуже на славу…

Хай люди говорять, - такий дивися!

Все в нього є, а він диви, - гуляє!

В своїй родині для початку розберися,

Чужа, - є темний ліс, то кожен знає!

18.07.2015р.