19.07.2015 00:00
для всіх
167
    
  5 | 5  
 © Панін Олександр Миколайович

298

298

Роковини авіакатастрофи

В безнадеге
моторы
рыдали,
У войны
Туз-убийца
в руке…
Воплощение Горя-Печали –
Вспышка,
Взрыв
И…
Крутое пике…

У серці чадить

чорний попіл

степів, 

над згарищем спалених, 

вбитих ланів…

Хриплять двигуни, 

не вщухають ніяк, 

над степом кружляє

примара-літак

Загиблі – дорослі

і діти малі, 

страждають, волають

до нас

у імлі…


Ні страху, ні совісті

вбивці

не ймуть, 

спокійно, затишно, 

солодко

живуть…


Ледь-ледь шкутильгає феміда сліпа, 

зав’язані очі і зброя тупа…


По колу пекельному

цілий вже рік, 

блукає біда, 

не стуляє

повік…



Невинно загиблим –

Небес Чистота, 

Відплата і Кара

Убивцям-катам!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.07.2015 22:27  Люлька Ніна => © 

Боляче, страшно і сумно. Актуальний вірш, написаний майстерно і вражаючи.

 19.07.2015 11:48  Олена Вишневська => © 

"Ні страху, ні совісті
вбивці
не ймуть,
спокійно, затишно,
солодко
живуть…" - цілком згодна з Вами......
Світла пам`ять загиблим!

 19.07.2015 11:46  Світлана Рачинська => © 

ДУЖЕ сильно. Проболено. Вражаюче!!!!!

 19.07.2015 07:55  Тетяна Белімова => © 

Олександре Миколайовичу! Дякую Вам за ці рядочки, за Вашу небайдужу, щиру душу!

 19.07.2015 00:15  Ганна Коназюк => © 

Чудовий вірш!
Майстерно і сильно написано!!!