298
Роковини авіакатастрофи
моторы
рыдали,
У войны
Туз-убийца
в руке…
Воплощение Горя-Печали –
Вспышка,
Взрыв
И…
Крутое пике…
У серці чадить
чорний попіл
степів,
над згарищем спалених,
вбитих ланів…
Хриплять двигуни,
не вщухають ніяк,
над степом кружляє
Загиблі – дорослі
і діти малі,
страждають, волають
до нас
у імлі…
Ні страху, ні совісті
вбивці
не ймуть,
спокійно, затишно,
солодко
живуть…
Ледь-ледь шкутильгає феміда сліпа,
зав’язані очі і зброя тупа…
По колу пекельному
цілий вже рік,
блукає біда,
не стуляє
повік…
Невинно загиблим –
Небес Чистота,
Відплата і Кара
Убивцям-катам!