Антоніна Чернишенко Стати б вітром
Стати б вітром. Та літнього ранку,
Коли бавиться сонце в світанку,
Полетіти далеко-далеко,
Тим шляхом, де літали лелеки.
Полетіти, розправивши крила,
Що так міцно в`язали роками.
Тлілу душу, роздерту ногами,
Отряхнути, щоб не схоронили.
Досить сліз... треба рухатись далі.
Відпускаю образи на волю.
Згорток спогадів, суму й печалі,
Без вагань я розвію у полі.
Полтава, 2015
27.01.2016 11:15 Каранда Галина => © |
|
05.08.2015 11:28 Тадм => © |
 Якщо придумаєте щось з "ногами" і заміните "отряхнути" буде чудово |
04.08.2015 23:12 Світлана Моренець => © |
 "Роздерту ногами"...доводиться перечитувати, щоб зрозуміти) "Затоптану ногами" ж вірніше, хоча так не звучить) |
04.08.2015 18:37 © ... => Тетяна Белімова |
Щиро дякую вам що звернули увагу. Не часто заходжу сюди |
04.08.2015 18:36 © ... => Каранда Галина |
Що є то є , ех , зате правда, ногами топчуться постійно |
04.08.2015 08:48 Каранда Галина => © |
 мені трохи ноги диссонують... аби не вони, сказала б, що чудово) |
04.08.2015 08:47 Тетяна Белімова => © |
 Чудово Вам, Антоніно, за оптимістичний посил)) |
.gif "{#}")
.gif "{#}")
Ау! З днем народження! де ти пропала?...