06.08.2015 02:51
для всіх
141
    
  2 | 2  
 © Серго Сокольник

Ховайся!!!

Ховайся!!!

Вірш створений разом з поетесою Уляною Задарма


Наче сонячний день...

Що ж на серце насунули хмари?..

Я присяду в тіньку.

Тінь- це добре. І з неї видніш...


Напівсон надійде...

А у нім поетичні примари

За совочок в піску

Чублять патли... Щось бачив дурніш?


Щось не в руку той сон.

Хтось плісняву цукерку оближе...

Ці цукерки гіркі, 

Бо дурнею гірчить блекота.


Краще буду... Та он-

Напишу- хто так пише?- ПРО ЇЖУ!

Як на цвинтарі в ніч

Відьми зілля варили... з кота.

..............................

...додавали чабрець, куркуму

І часник з майонезом...

Напівсвіжий кажан...

Ще сухенькі якісь спориші...


(...тільки як не цукруй, 

Не вимішуй старанно протезом, 

Якщо ти - графоман, 

Щось НЕ ДУЖЕ виходять вірші...)


О! З чого б це- вірші?...

Може, звариться з зілля котлета...

Чи якесь дюпоне...

Колобка "зафугуєм" у піч...


Краще- дмухай мерщій!

Бо- гаряче! Згубити Поета

Тим своїм "праліне"

Позбиралися Відьми у ніч.


Запах вару міцний...

Щось одразу натхнення пропало...

Чи то битися, чи

Танцювати Лезгінку й Тустеп?..


І по... плитах... вони

Мов скажені, півночі гасали.

Про Поета забули, 

Й пішло все "не в той трохи степ"...


Раптом сторож прибіг

На цей гвалт. По-єсенінськи п"яний.

Відьом віником всіх, 

Брудно лаючись, порозганяв (няв-няв!!!)


Залишився лиш чан...

А у ньому чарівная страва...

Сторож чарочку- сьорб!...

І заїсти до чану припав...


Закусив...Витер вуса...

Навіщось поправив чуприну...

Раптом щоки щось зблідли...

Прискорився зляканий пульс...


І полізли із вух

Дієслівні ( та іншії ) рими...

І до ранку ввижалися

ГОленькі литочки муз...


Сергій Сокольник

Надія Капінос (Уляна Задарма)

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.08.2015 21:29  Тетяна Чорновіл => © 

А Ви пробували їсти те варево?))
Кота хоч свіжого вкинули???

 06.08.2015 11:46  Каранда Галина => © 

патли тобто)))
а литки голеньких муз ніколи не цікавили))))

 06.08.2015 11:43  Каранда Галина => © 

перша частина мені емоційно ближча якось. особливо про пісок, лопатки і чуприни...