За лаштунками арени...
з рубрики / циклу «Для Душі»
Стою десь за лаштунками арени,
А образи вселяють страх...
І все це дійство незбагненне:
Народження... життя…і прах.
Немов хтось дав мені таблетку,
Жбурнув у "Матрицю", й тепер
Зіграла у страшну рулетку,
Потрапила у світ химер...
Злилися вчора і сьогодні,
Про завтра взагалі мовчу,
І мчить наш потяг до безодні,
До Вас я Люди шепочу.
Та ні, не шепочу, волаю!
Вустами грішних і святих.
Ви всі збираєтесь до Раю?
Та всі ви граєтесь в сліпих...
Німих, з байдужими серцями,
Холодним розумом…авжеж!
Невже вас не привів до тями
Світ воєн, краху і пожеж?
Забули ви, що перед Богом
Чи то жебрак, чи мільйонер...
І кожен буде з епілогом,
Коли так вирішить суфлер.
Та ж кожен має шанс прожити
Своє життя, як хоче сам,
А в що вже душу оповити -
Це вибирати тільки вам…
