Потаємні Келихи
З повісті “Поміж світами“
Трунок обирати пропонує він…
Келихів лунає срібний передзвін,
Долю обирати пропонує він…
В золотих напоях поміж сподівань –
Сховані прозорі домішки страждань.
Десь – незгод найменше, десь – безжальний рій,
Обміркуй, а потім обирай напій…
Той, хто передумав, залишив палац -
На кохання втратив свій останній шанс…
… Я зламав на дверях з рунами печать,
А мені назустріч в зал зайшло дівча…
Раптом освітився той похмурий льох,
Перший-ліпший келих взяли ми на двох.
В кожному нектарі є трава-полин,
Не знайти кохання зовсім без болінь.
Вийшли з-під склепіння і при світлі дня,
Скуштували зілля, взяте навмання.
Золотистий трунок пили знов і знов,
Він – Кохання справжнє, істинна Любов!
Досі не вщухає Срібний Передзвін,
Трунок обирати пропонує він…