Сніги, сніги. А зараз місяць квітень
Сніги, сніги. А зараз місяць квітень.
І ви уже забулися, простіть.
В саду дерева білим цвітом квітнуть
І трави умиваються в росі.
А ви були холодні. Ой, не треба...
Я згадувати вас-таки боюсь.
Ви були білі й білим було небо
Та світ здавався лагідним чомусь.
Ви все-таки, напевне. чарували
Стерильністю своєї чистоти.
Такі холодні і коштовні шалі!
Богемність із нудної простоти.
А вам це личить. І мороз, до речі.
Все точно й строго, з рамок ні на крок.
Така солідна і достойна гречність!
Такий наглядний й правильний урок!
Та я поет. Я поважаю творчість.
Я навіть поважаю листопад.
Я не умію крокувати крочком,
Мені потрібна воля й висота.
Я в рамках не вміщаюся, даруйте,
Для мене всі закони - метушня.
І правила усі я ігнорую,
І обертаю ніч на світло дня.
Та вам сьогодні я складаю оду,
Душі чомусь запраглось білизни,
А сад цвіте, плекає свою вроду,
І ви цвіли, цвіли серед зими...
2015
