09.08.2015 19:21
for all
73 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Ірина Гуцал

Сніги, сніги. А зараз місяць квітень

Сніги, сніги. А зараз місяць квітень. 

І ви уже забулися, простіть. 

В саду дерева білим цвітом квітнуть

І трави умиваються в росі. 

А ви були холодні. Ой, не треба...

Я згадувати вас-таки боюсь. 

Ви були білі й білим було небо

Та світ здавався лагідним чомусь. 

Ви все-таки, напевне. чарували

Стерильністю своєї чистоти. 

Такі холодні і коштовні шалі!

Богемність із нудної простоти. 

А вам це личить. І мороз, до речі. 

Все точно й строго, з рамок ні на крок. 

Така солідна і достойна гречність!

Такий наглядний й правильний урок!

Та я поет. Я поважаю творчість. 

Я навіть поважаю листопад. 

Я не умію крокувати крочком, 

Мені потрібна воля й висота. 

Я в рамках не вміщаюся, даруйте, 

Для мене всі закони - метушня. 

І правила усі я ігнорую, 

І обертаю ніч на світло дня. 

Та вам сьогодні я складаю оду, 

Душі чомусь запраглось білизни, 

А сад цвіте, плекає свою вроду, 

І ви цвіли, цвіли серед зими...



2015

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.08.2015 20:50  Тетяна Чорновіл => © 

Красива поезія.Звернення до снігів у квітні на тлі серпневої спеки звучить тендітно якось і зворушливо!