11.08.2015 08:40
для всіх
346
    
  4 | 4  
 © Шевченко Тарас

Мені однаково, чи буду...

Мені однаково,  чи буду...

В казематі

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині –

Однаковісінько мені.

В неволі виріс меж чужими, 

І, не оплаканий своїми, 

В неволі, плачучи, умру, 

І все з собою заберу, 

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні, 

На нашій – не своїй землі.

І не пом`яне батько з сином, 

Не скаже синові: “Молись, 

Молися, сину: за Вкраїну

Його замучили колись”.

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні…

Та не однаково мені, 

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.



С.-Петербург, Між 17 квітня і 19 травня 1847

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.08.2018 21:19  Надія Крайнюк => © 

Пророчий вірш Шевченка, як і багато інших. Дякую.

 11.08.2015 22:55  Панін Олександр Мико... => © 

А злії люде, підлий рід, кропивне сім`я, запроданці, велеречиві ниці ланці, на крові, на сльозах сиріт жиріють , нудять білий світ.
Вони і зараз, повсякчас беруть криваву жертву з нас.

 11.08.2015 15:03  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже-дуже вчасна публікація! Вірш, немов про нас!
Воістину пророцтво Шевченка! Дякую!

 11.08.2015 08:44  Максимів Галина => © 

Неоднаково... Багатьом з нас неоднаково і болить несправедливість сьогодення...