Серго Сокольник Кров
Студентки юні кров здавали
Для воїнів кривавих днин...
Неначе вітром їх хитало,
Як йшли на пари... Ні один
Їх друг, та й мама не пізнала
Про їхній Подвиг... Лиш мені
Неупереджено сказали,
Йдучи на пари, мов вві сні...
Дівчата!.. Любі!.. Ваша слава
І ваша честь у вас жива...
І в час відродження Держава
Постане згодом ще нова...
І, як прочанин, на коліна
Готовий стати біля вас...
Повік не згине Україна,
Як молодь є така в наш час.
20.08.2015 09:05 Тадм => © |
 Дійсно, якщо є така молодь, то все у нас буде добре! А до зауваження Галинки варто дослухатись |
20.08.2015 00:08 Настя Косинзяна => © |
 ...хороший вірш |
19.08.2015 14:07 © ... |
Може, й так, та я не бачу в цьому вірші негараздів) Критикувати? Декому і можна... ЯКЩО ДОЗВОЛЮ (читайте моє відношення до цієї слизької і брудної теми. Багато написано) Далі. Щодо "мовності"- десь так, я дитя "щербицької русифікації".Так було тоді русифіковано не лише Київ, і Ви маєте про це добре знати. Але я ЛЮБЛЮ українську мову. І- ПИШУ нею. Доречі,(не по літературі) мною підмічена доволі дивна річ. Росіяни, які душею люблять Україну, які відчуваєть її (і своє) арійське коріння, які розуміють її, як правонаступницю Київської русі, люблять її не менше (а доволі навіть більше), ніж деякі україномовні українці. Дякую. Зі святом Вас!) |
19.08.2015 13:55 Каранда Галина => © |
 описана ситуація похвальна. а критикувати ж вас однак не можна)))) |
19.08.2015 13:15 Маріанна => © |
 Добре написано |
19.08.2015 08:04 Тетяна Чорновіл => © |
 Про духовне... Чудовий вірш. |
19.08.2015 07:32 Немезида => © |
 Так. Є така в нас молодь, якою можна пишатися. |