Дівчина
У березі калина
Весною розцвіла,
А стежкою дівчина
На зустріч з милим йшла.
І бачить, що калина
Червона розцвіла,
Спинилася дівчина
Та їй розповіла.
Що є у неї милий,
Закохані вони
І прийде час щасливий
Цієї вже весни
Весілля відгуляють
І будуть жити вдвох,
На щастячко чекають,
Бо згодом будуть в трьох.
Пішла собі дівчина,
Радіючи весні,
А уночі калина
Побачила у сні.
Що й справді відгуляють
Весіллячко вони
І на дитя чекають
Вже, мабуть, восени.
Що буде з ними далі
Калинонька не зна,
А час жме на педалі,
Й вже друга йде весна.
Він мало заробляє,
Вона дитя глядить,
Сім’я ледь виживає,
Та владі не болить,
Що бідність цю родину
Вже ненавидить вчить
Цю владу, як причину,
Що не дає їм жить.
09.06.13.
>
м. Київ, 09.06.13.