30.08.2015 22:39
18+
184
    
  7 | 7  
 © Оля Стасюк

Темінь

Темінь

Темінь ворожа, слизька, непривітна, 

Рвуться до обрію грози.

В ночі такі сняться цілому світу

Хмарна, заплакана Осінь.


Падає листя, як жовті конверти, 

Тане у сірих калюжах.

Ким ми лишаємось тут, на планеті, 

Гублячи так рідні душі?


Ніч вже потрохи охоплює небо, 

Тихо плете свої нетрі.

Завтра прийде перший день мій без тебе.

Знаю. Він буде нестерпний.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.09.2015 07:31  Тетяна Белімова => © 

Глибоко. Чіпляє. Уперше все дається важко.

 31.08.2015 13:00  Деркач Олександр => © 

Гарно

 31.08.2015 10:41  Тадм => © 

гарно!

 31.08.2015 08:14  Тетяна Чорновіл => © 

Нехай минає розлука, як дурний сон!

 31.08.2015 08:14  Ганна Коназюк => © 

Осю і осіннє...)
Чудовий вірш, Олю!

 31.08.2015 01:30  Світлана Рачинська => © 

Намалювала, зобразила і дала відчути ту темінь. Ольчику, вірш чудовий.

 31.08.2015 01:25  Серго Сокольник => © 

Треба просто перетерпіти