Дівчинці
Я знала цю дівчинку зовсім маленькою –
Портфель величезний і світлі беретики.
Тепер у навушниках музика бренькає
І личко вкриває три шари косметики.
Пробач мені, сонечко, ти уже виросла,
А я іще ні. Не повіриш. Та нІколи.
Ти музикою вже від шуму закрилася,
А я іще п’ю його разом із ліками.
Твої оченята – як болю криниченька,
І сірі вони, а не ніжно-зелені.
Хороша моя, не маленька вже дівчинко!
Пробач, що для світу ти – старша за мене.