Без почуттів
Я втратила щось таке несуттєве,
Щось найважливіше в житті,
І ні з чим мені повертатись до тебе,
Мої руки і очі пусті
Та чекаєш чи ти ще на мене
На далекій холодній землі,
Чи товаришем став тобі вітер
І розвіяв здогадки сумні.
Не досягти мені небес,
В якій так легко ти полинув.
Я не чекатиму чудес,
А просто запалю надії.
Нехай летить до тебе попіл
Моїх нездійснених бажань,
Бо ти навіки вкрав мій спокій,
А сам пішов. Ну, що ж, бувай!
Та під уламками кохання
Я ще хоч трохи полежу
Ти не почув моє зізнання,
А я любила і люблю.
І не дізнається ніхто ніколи.
Серед турбот, скорботи і невдач
Не проронила і сльози я тому,
Що ти просив мене: «Не плач».