Оля Стасюк Пульсує молодість із вікон
Із шалом, галасом і криком,
Зі сміхом і без вороття
Могутня музика життя.
Вона – це дотик на зап’ясті,
Вона – це спалахи свічі.
Тож пий до дна це стигле щастя,
Співай, і смійся, і кричи!..
Неначе пролісок воскреслий,
Прорви буденність снігову!..
Нехай в тобі сміється Всесвіт,
Гукай до нього: «Я – живу!»..
21.09.2015 22:15 Іванна Западенська => © |
 Який прекрасний вірш!)) Так гарно описано те, що молодість варто цінувати і пити її, доки можливо, до дна і з`їдати її, доки можливо, до єдиної крихти. Ви - просто молодчинка! Вірш мені дуже сподобався)) |
20.09.2015 10:38 Сашко Новік => © |
 цікаво |
19.09.2015 01:34 Серго Сокольник => © |
 Ото ж. Настрою Вам) |
18.09.2015 11:13 Каранда Галина => © |
 класно! так із вікон, чи - як в назві - з віком???? |