Всі рядки – без претензій на щось
з рубрики / циклу «Дірки від сум’ять миттєвих (про творчість)»
Всі рядки – без претензій на щось
просто порух душі - квінтесенції суті
так буває, коли зачепило… і ось –
підступають слова, необачно забуті…
Якнайдалі ховаєш: не треба, мовчи,
бо невчасні, наївні, дитячі…
тихо ж роблять своє (все ніяк не навчить) -
обпікають… нестримні, гарячі…..
Тому й мостиш... уривками фраз
розкладаючи помисли скуті,
заспокоюєш кволо: оце іще раз
груз врятую з тенет каламуті…
Сенсу з того? Мабу́ть ні на грам,
Ну хіба що не мулить ніскільки
слів настирливих зболений «спам»,
якщо вчасно запишеш: «оскільки…»
Харків, 20.09.2015
