Ти жінка - озеро Любові
присвята
Мені так часто, в будь-яку годину,
Ти присилаєш радісні світлини.
Таку красу спіймати – Божий дар,
Коли на квітах бджілка п’є нектар.
Кульбаби віхола, напівпрозора,
Нагадує хустину із ангори.
Рогатий жук на пелюстках троянди,
Волошки пелюстки, немов гірлянди.
Всі подарунки я складаю в скриньку,
Твої вірші, перлинки і родзинки,
І час від часу, скриньку відкриваю,
до серця подарунки пригортаю.
В листах словами обіймаю ніжно,
І сльози по щоках біжать капіжно…
Ти жінка - чисте озеро Любові,
Тобі я дякую за кожне слово!
м. Київ,
