24.10.2019 14:54
Без обмежень
14 views
Rating 5 | 1 users
 © Вікторія Івченко

Озеро Дитинства

Сріблом міниться нічним –

Мерехтливим, живим…

Місяць-повень, срібний човен, 

Хилитається…

Озеречко моє – то дзеркальна гладінь, 

Дрібна хвилька іде – з вітром грається.


Місяць-повень, верби сонні, 

Тиша. Ходять срібні коні…

Невблаганна ходить панна –

Доля, Богом осіянна.

Рік за роком коні срібні

Скачуть прудко… Хвильки дрібні…

Тут – дитинство моє миле

Розгортає вільні крила.

Злато в серці – то з руди, 

Що – із темної води.

Запеклася кров червона…

Вільна ти… Втекла з полону!




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.10.2019 12:57  Ольга Білицька => © 

Спогади про дитинство бувають різні, але той час завжди пригадується із душевним теплом, бо тоді ми зовсім інакше сприймали світ. Чудовий вірш! 

Публікації автора Вікторія Івченко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо

Сторінка: 1 з 13 | Знайдено: 73
Автор: Вікторія Івченко
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Не кидай Батьківщину милу...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;