"Кіт Шредингера"
Завжди болить
коли ідуть назавжди
неначе обривається струна
і звук цей розчиняється в повітрі
у серці вирва
неміч
пустота
коли ж вертаються із того небуття
постукавши легесенько у душу
холодним потом умивається вона
тремтить і молиться
не добираючи слова
прийшовши з того краю небуття
туманні обриси надії
ображених розбудять і ножа
вкладуть
у майже омертвілі пальці
і чи знайдеться серед нас один?
володар сили
слова
може світла
який направить дух бунтарський мій
накинувши аркан братерської любові
з’єднавши у єдине тіло
тих
хто налякався воскресіння мертвих
відділить мертвих від живих
залишивши брехливим псам
облизувати не зотлілі кості
загубленим і непохованим братам
в землі обділених обітниць
завжди болить коли ідуть назавжди
коли ж вертаються
холодним потом умивається душа…
