28.09.2015 09:49
для всіх
92
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Блиснуло, гримнуло

Блиснуло, гримнуло, дощ як з відра, 

Виглянув, бачу народ утікає, 

Бо заховатися настала пора, 

Мокрим зробитись ніхто не бажає.


Можна промокнути і захворіть, 

Цього звичайно ніхто не бажає, 

Краще негоду цю перетерпіть, 

Нашу природу хай дощ напуває.


Блиснуло, гримнуло то вже війну

Ворог із нами чомусь починає, 

В цю таку пишну красиву весну

Він диверсантів до нас засилає.


Бачу народ не ховається вже, 

А поспішає служити у війську, 

Щоби у спеку, або й під дощем

Ворогу силу відчуть українську.


Гримнуло, блиснуло, дощ чи війна, 

Вчинки народу від цього різняться, 

Хай би дощило на то і весна, 

Тільки би нам на війну не збираться.

17.05.14.



м. Київ, 17.05.14.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.09.2015 15:02  Тетяна Чорновіл => © 

Заболіло...
Щемлива паралель отого "блиснуло, гримнуло".
Дощ і війна.
Чудовий вірш!